• З цієї подорожі я привезла рекордну кількість фото. Туніс виявився атмосферним і самобутнім.
  Стільки всього хотілось фіксувати в пам’яті й забрати з собою, тому цікаві місця описані разом з емоціями:)

Рибацьке селище на Джербі

Екскурсоводи таке не покажуть. Місце знайшлось випадково. 

 За готелем була тільки траса, тому гуляли по ній, йшли і знайшли.

Обожнюю покинуті місця. А тут ціле селище біля моря і навколо ні душі. Атмосфера!

І кожен раз від тих знахідок мене накриває дурна радість, бо “раз я знайшла, то воно - моє”. 

Рожеве озеро Ель-Джерід - відчути нескінченність

Біла поверхня солі тягнеться до горизонту. Сонце відбивається у ній так яскраво, що очам боляче:)
Температура зашкалює і хочеться вискочити з штанів, а в п’ятки пече навіть через взуття.

Пейзаж інопланетний. Кілометри рожевої рівнини переходять в голубе небо.
Ця порожнеча надихає, як точка відліку, де минуле вже закінчилось, а майбутнє ще не народилось.

Будівля невідомого архітектора … 
Зверніть увагу, автентичний туніський стиль - яскраві двері на фоні білого фасаду. 

Єдиний човен озера Ель-Джерід...

Колись, я загорілась озером Лас Салінас в Іспанії, навіть знайшла схоже в Україні (Лемурійське).
Але рожеві озера самі знайшли мене в Тунісі, за 150 км. від Алжиру.

Кажуть коли чогось хочеш правильно, воно само тебе знаходить.
Ще одне бажання збулось так, як я люблю, - неочікувано.

Туніс - місце щасливих верблюдів

Дорогою в Сахару зустріли стадо верблюдів. Вони вільно гуляють, пасуться, як в нас корови.
Вперше бачила верблюдів на волі, морди у всіх різні, вираз в кожного свій, як люди прямо.
Трохи ми їх пропускали, трохи вони нас. 

Вийти з джипу на трасі можна, але до того, як скажуть, шо це заборонено.
Вискочила з машини хутко і не питаючи, поки водій не встиг зреагувати ... аж тапки губила.
Пам’ятайте: легше попросити вибачення, ніж отримати дозвіл.

Оазис Шебіка, каньйон Тамерза і Атлаські гори

Читати про це без сенсу, краще бачити все на власні очі, бо камера теж не передала кольорів.

Пальмові рощі на дні долини ростуть на голому камінні серед ядовито-гірчичних гір.

Поряд є Мертве місто. Тим, хто любить покинуті місця, - казка.

40 років тому, жителі переїхали на окраїну оазису, а “руїни” орендують тепер кіношники.
Збереглась мечеть, кілька будівель, а в них меблі і предмети інтер'єру.
Тут особливо гарно під захід сонця…  Далі вже Алжир.

Кінцева точка маршруту - озеро з водоспадом. 

Таке фото вийде тільки якщо одна група вже вийшла, а наступну ще не запустили.
Інакше люди лізуть в об’єктив один одному, без шансів.

Ситуацію врятував Саша. Сказав лише слово але так, що я сама увірувала і прониклась.
Гід “зашикидимив” до напарника на вході і пару хвилин оазис був тільки мій.

Фокус колеги здавати не буду, краще дайте пару доларів.
Або розслабтесь і плавайте, псуйте кадри інстадівам - весело ж.

На виході є кафе, тут продають фреші.
Пройдений кілометраж з можливістю сісти перетворює склянку соку в нектар. Божественно!
І не забудьте відправити собі відкритку.

А далі пустеля Сахара...

Величезні бархани, причесані вітром в хвилясті візерунки з дрібного білого піску.
Проведу паралель: якщо єгипетська пустеля, як простирадло, то Сахара - пухова ковдра.

Раллі на джипах - то атракціон. Іноді джип встає перпендикулярно носом до землі.
Важливо! Якщо сильно пищати, водій збавляє обороти, пропустите найкрутіші піруети.
Краще казати “maximum please” і хай тисне з машини все що можна.

Гарячий диск на холодному горизонті - захід сонця в пустелі.

• Важливий момент. Після заходу сонця температура падає моментально.
  Мокрий купальник після оазису треба переодягати зразу.
  Довелось залізти під сідушку за водієм, коли машина була на ходу - не повторюйте:)

Лисиці фенек - єдиний сумний момент у всій екскурсії.
Вони не приручені. Щоразу на руках у нової людини вони трясуться від страху. 
І замість того, шоб стресувати тварину, я робила нерви місцевим підліткам.

За 5$ тунісець вручив мені руль зі словами «go». А я не driver! 
То ж ми “унеслись в закат” разом, по факту переводили бензин:)
Вдвох по піску кататись-повільно. Може мотоцикл не той, може драйвер. Але було смішно.

Планета Татуїн - гроші з повітря

На площі висить кусок шмати з дешевою китайською маскою - фото за гроші.
Продають фініки, чай, сувеніри. В будиночках запах громадського туалету з пробігом в 40 років.
І лише по обличчях фанатів Зоряних Війн можна належно оцінити святість місця.

Дорога в пустелю довга, скоротити час можна, якщо екскурсія на легковому авто.
Або можна скорОтати час, якшо є цікава компанія і алкоголь. В мене була і Діана, і пляшка.

А коли гід оголосила, шо замість Карфагену буде Кайруан з килимами, то вже була не проблема.
Бо джина з пляшки ми ітак випустили, лишалось купити літаючий килим:)

Кайруан і мечеть Укба

Кайруанські килими пам’ятаю смутно, а ціни незабутні - 500$ за коврик.
Тому я просто фотографувалась за периметром магазину.

А в процесі написання статті з’ясувалось, шо місцем фотосесії була мечеть Укба.
Велика мечеть Кайруану, четверта по значенню в ісламі після Мекки, Медіни і Єрусалиму.
Вона найдревніша між країн Магрибу і перша ісламська споруда в Тунісі.

Хай простить Аллах, я там скакала, як дика мавпа.
Бо гід казав тільки про килими (горіти йому тепер в пеклі для мусульман).

Зоопарк Desert Zoo

Зоопарком вже нікого не здивуєш. Але в цього є своя фішка, в ньому весело.

Гід розповідає смішні байки, а тварини виконують нескладні трюки і бавлять туристів.

Крім того, є ботанічний сад в якому все зелене, квітуче і дуже гарно пахне.

Лагуна острова Джерба, де живуть фламінго в Тунісі

З фламінго ми розминулись, їх не було на місці. То як з дельфінами в морі: або зустрінеш, або ні.
Бо між туристами і пташками контракт відсутній. Але ми їх бачили пізніше, дорогою в аеропорт. 

Сам острів запам’ятався, своїми фарбами...

Чи небо там таке, чи вода… - все разом переливається відтінками веселки.
Уявіть собі як буде яскраво, коли на тлі того пейзажу будуть ще й рожеві плями фламінго.

Наш гід казала, що на “поплавати” часу не буде, купальників ніхто і не брав.
Я чекала поки всі підуть обідати. А потім труси перетворились в “елегантні плавки”.
Відчуття, що вся ця краса тільки для тебе... зрозуміла людей, які орендують собі цілий острів.

Сама дорога на острів, то окрема розвага.

Морська прогулянка на піратському кораблі

Пірати - частина історії Тунісу, як козаки для українців.
Діти будуть у захваті від трюків на мачтах під саундтрек «Пірати Карибського Моря».

Крім того, на екскурсії дуже смачний обід.

Анімаційна програма цікава. Але головна вистава для дорослих буде в кінці.
Всіх задіяли по повній: або платиш викуп піратам, або викинуть за борт.
Все «провертається» на позитиві, всі ржуть і тому легко платять.
Так хлопці закалатали собі на чай за кілька хвилин мінімум 200$.

А ще там був пірат з невимовно красивим поглядом…
Якби могла закрити очі на його мусульманську бороду, то б закохалася.

“Раніше мені подобались моряки в тільняшках, а тепер пірати, певно я старію”, - кажу я Діані. 
“Розслабся, розумнішою ти точно не стаєш”, - підмітила вона.

Таласотерапія в Тунісі, лікування морем

Обов’язково спробуйте масаж з «морським дощем». Шкода, не всі ліки такі приємні.
Струмені морської води гладять тобі тіло, поки паралельно якась свята жінка робить тобі масаж.
Задоволення схоже до стоун терапії, бо враження для тіла незвичні і від того ще приємніше.

В результаті відчуття переходять у тіло і всі думки в голові розчиняються.
Не знаю як там зі схудненням, але після 14-годинного сну робишся дууууже гарною.

Всі процедури на основі морської води, водоростей і грязей. На це мироприємство легко підсісти.
Тому в несезон багаті європейці їдуть сюди, за готелями з морською водою і таласоцентрами.

Сarthage land, що може бути веселіше?

Картаж - то парк розваг у Ясмін Хаммамет. Я намагалася потрапити в нього двічі.
Ввечері він був вже, а вранці ще закритий і все ніяк не відкривався.
Така в мене карма з парками розваг завжди. Але, недалеко є JOY`S - діснейленд для Мартусі.

Так в мене з’явилась моя улюблена сукня. Речі якісні, оригінальні і дешеві.
А головне - крій: гарно лягає на живому тілі з усіма його випуклостями, впадинами і ложбинками.

Медіна - старий арабський квартал 

Палаци, мечеті, торгові ряди і клубки старих тісних вуличок, де цікаво блукати, зосереджені тут.

Медіни є у всіх старих містах Тунісу, вони служили основним майданчиком для світського життя.
В давнину тут вели всю торгівлю, переговори, заключали угоди під каву і кальян.

Є стара кінострічка “Анжеліка і Султан” вона вдало передає тутешню атмосферу.
Зйомки проходили в Тунсі багато років тому. Я була здивована, бо вживу все, як і в кіно.
Тобто це не просто вдало зняті ракурси, а все справді таке. Ходи собі, як Анжеліка…
Всюди в старих будівлях незвичайної краси двері, автентика зашкалює.

Туніс - це країна дверей

В когось був досвід естетичного задоволення від дверей? Тут культ дверей.
Символ достатку господаря, побажання добра тому, хто заходить і оберіг тим, хто за ними живе.

Обов’язково зупинишся і зависнеш розглядаючи, як самостійний художній витвір.
Кольори, орнаменти з металевих застібок і геометричних візерунків… - всі різні.

Якщо захочете привезти з Тунісу двері, що накладно, купіть маленькі.
В сувенірних лавках продають малі настінні копії, яскраво голубого кольору (туніський голубий).
Відкриваєш дверці, а там - дзеркальце.

Старі базари і торгові ряди

Фанати всіляких цяцьок і шопінгу ризикують провести відпустку не на пляжі, а на базарах:)
Там просто цікаво гуляти. Стаття про нюанси шопінгу і поради по сувенірам колись буде тут.

Про місцевих

Всі вони трошки французи, бо Туніс - колишня французька колонія.
Можливо тому, це найбільш ліберальна держава в ісламському світі.
Алкоголь тут у вільному продажі, а жінки мають рівні права з чоловіками.

Туніські дівчата гарні, як ягідки, більшість не носять чадру.
Тому до приїжджих красунь місцеві проявляють інтерес, але спокійно, без фанатизму.

Залицяються по-французьки: витончено і ненав’язливо, як в Європі.
А деякі так само ненав'язливо спробують зрозуміти наскільки ти багата. Діалог:

- Тобі подобається Туніс?
- Так
- Ти б хотіла тут жити?
- Я б тут затрималась
- Так лишайся!
- А де я буду жити? 
- В готелі
- А за шо?
Він: “Так звони родичам, хай гроші пришлють!” Ну не мілаха? Ото мамі зять:)

Враження про Туніс

Бувають подорожі, які змінюють тебе. В Тунісі було так. Є місця, де тобі краще, ніж вдома. 
Так мені було в Тунісі. Краще настільки, що це єдина країна, в яку б я переїхала на постійно.

Чому? Не знаю. Просто в Тунсі кожен день смачніший, яскравіший, соковитіший.

Хто знає?! Може, вони намішують шось в туніський чай і трускавкові фреші?!

Без цих двох було б не так захоплююче. Саша і Діана.

• Всіх, кому було цікаво, запрошую в інстаграм @marite.travel.fun
   
• Стосовно відпочинку звертайтесь за номером +380992537123, або у "чат без ботів" внизу